Збірка поетичних творів «Сорок чотири елементи»
Управління освіти виконавчого комітету
Полтавської міської ради
Міський методичний кабінет
Полтавська гімназія № 13
Хурса Ю. П.
Учитель вищої категорії, старший учитель
СОРОК ЧОТИРИ ЕЛЕМЕНТИ
Збірка поетичних творів
Полтава 2012
АНОТАЦІЯ
До збірки ввійшли сорок чотири вірші-оповідання, присвячені хімічним елементам, які розміщені у восьми групах головних підгрупах (групах «а») періодичної системи Д. І. Менделєєва.
Твори подано в порядку, який відповідає їхньому розташуванню в періодичній системі. Це дає можливість швидко віднайти потрібний елемент та розглянути його особливості, порівнюючи з іншими елементами в системі.
У віршах подано історичні відомості про відкриття, формування назви, вивчення властивостей простих і складних речовин, створених даним елементом; його значення й застосування. Зміст творів відповідає сучасному науковому світогляду, несе науково достовірну інформацію, формує художньо-естетичний смак.
Збірка призначена для широкого кола читачів: учнів 7-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, учителів хімії, біології, екології, географії, історії, студентів та викладачів.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА………………………………………………………………….....................................4
ВСТУП………………………………………………………………………….....................................5
1. ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНИХ ПІДГРУП ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ……………………………………………………………...................................................7
1.1. Елементи першого періоду…………………………………………………………………..7
1.2. Елементи другого періоду………………………………………………………………........9
1.3. Елементи третього періоду…………………………………………………………………18
1.4. Елементи четвертого періоду………………………………………………………………30
1.5. Елементи п’ятого періоду…………………………………...................................................42
1.6. Елементи шостого періоду………………………………………………………………….60
1.7. Елементи сьомого періоду……………………………………………………………….....76
2. ДОДАТКИ……………………………………………………………………....................................79
2.1. Бура «Na2B4O7 ∙ 10H2O»……………………………………………………………………...79
2.2. Загадка «Натрій»……………………………………………………………………………......81
2.3. Натрій хлорид «NaCl»………………………………………………………………………....82
2.4. Сполуки Кальцію…………………………………………………………………………….....84
ПІСЛЯМОВА……………………………………………………………….................................86
Список використаної літератури…………………………………………………………..........87
ПЕРЕДМОВА
Ця збірка містить поетичні твори, які в художній формі дають уявлення про фізичні та хімічні властивості речовин, утворених хімічними елементами головних підгруп періодичної системи Д. І. Менделєєва.
У творах образно розповідається про історію відкриття елементів, їх поширення, біологічну роль, значення в природі, у житті людини; про застосування простих і складних сполук, утворених даними елементами, про особливості будови атомів, нуклідів, якісне визначення елементів лабораторними методами, про створення назв і хімічних символів елементів. Кожен вірш у незвичний спосіб дає основні характеристики запропонованих для розгляду хімічних елементів, представників головних підгруп I-VIII груп. Інформація щодо сполук та елементів відповідає науковій достовірності, сучасному науковому світогляду.
Незвичайні вірші-оповідання про хімічні елементи сприяють розвитку уяви, пам'яті, зацікавленості школярів до процесу вивчення хімії, адже сучасне життя потребує нового мислення, нової культури освіти, залучення учнів до загальнолюдських цінностей, інтеграції гуманітарних та природничих наук, створення гармонійного, розвиненого, наукового світогляду.
Збірка призначена для широкого кола читачів: учнів 7-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, учителів хімії, біології, екології, географії, історії, студентів та викладачів, також для всіх тих, хто цікавиться наукою хімією, її справжніх шанувальників.
4
ВСТУП
Сорок чотири елементи
Вміст головних підгруп складають,
Про більшу їх частину учням
Викладачі розповідають.
Збірники вправ, задач і тестів,
Підручники, довідники –
Хімічної науки справжні,
Досвідчені помічники.
Чіткий існує в них розподіл,
(Навчання – це поважна справа),
Та іноді школяр нудьгує:
Немає поштовху, забави.
Невже хімічну ту науку
По-іншому не роз’яснити:
Поезію застосувати,
Вірші про хімію створити.
Ідея не нова, та спроба
Теоретичний матеріал
Рядками у віршах збирати –
Має значний потенціал.
5
Запам'ятовується краще
І порівняннями дивує
Протистояння «хімік – лірик» –
Насправді в світі не існує!
Тому нехай вас надихає
Збірка віршів дещо незвичних.
Вона полегшить сприйняття
Ознак, властивостей хімічних.
6
1. ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНИХ ПІДГРУП
ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ
1.1. Елементи першого періоду
Гідроген «Н»
Цей елемент, і справді, тільки перший,
Його будова, маса, все єство –
Доводить, що найлегший і найменший,
В безмежнім Всесвіті справляє торжество.
Там, у зірках, вершиться світу доля.
У термоядерному вирі кожну мить
Утворюються з нього ядра Гелію,
Тепло і світло в простір струменить.
Земним буттям шляхетнії нащадки
Продовжують зірковий славний рід.
З Карбоном разом – це сполук десятки,
І не одного класу тільки вид.
Він у воді, в кислотах, гідроксидах,
Без нього – мертвий органічний світ.
Надав можливість людству існувати,
Землянам забувати це не слід!
7
Гелій «Не»
Чимало зірок його в надрах тримають
І в ядерний синтез щораз залучають,
У свято і в будні малят забавляє:
Повітряна кулька угору злітає.
У суміші з киснем – для дихання газ,
Пірнає в глибини із ним водолаз.
Інертність та легкість – значна перевага,
Повітряні кулі – дорослих розвага.
А в стані рідкому, що досить незвично,
Спроможний кипіти і в холод космічний.
Народжений сонцем, він Гелій, відтак
Ця сонячна назва живе у віках.
8
1.2. Елементи другого періоду
Літій «Li»
Утворює метал найлегший,
У складі елементів лужних
Акумуляторам лептопів
Дає заряд вельми потужний.
Червоним полум’я фарбує,
У сплавах першу скрипку грає,
Каталізатором працює,
В консервуванні силу має.
Літій – вміст палива твердого для ракет,
Для літаків надзвукових складає,
А Літій із числом нуклонним шість
Як ізотоп для добування Тритію незмінно виступає.
Завдячуючи літій гідроксиду,
Ємкість акумуляторів зростає,
А на човнах підводних літій гідроксид
Газ вуглекислий вправно поглинає.
Літій сріблясто-білий, у повітрі
Темніє, колір синюватий набуває,
Бо шар оксиду літію й нітриду
Його поверхню щільно укриває.
9
Мастила літієві в авіації застосування мають:
Витримують мороз арктичний і пекельну спеку,
В ракетах, літаках підвищують безпеку
Надійністю та стійкістю вражають.
Літій гідрид – це водню зручне джерело:
В реакції з водою він активно водень виділяє,
Водень наповнення для рятувального спорядження складає.
Від обсягу його видобування і життя людей залежати могло.
Літій бромід використовують як засіб лікування,
Що при подагрі розчиняє солі сечової кислоти,
Але слід уникати передозування,
Надмірна кількість вже отрута, тож не ризикуйте, щоб не трапилось біди.
10
Берилій «Ве»
Представників берилу поважають:
Смарагд, аквамарин, олександрит,
За гарний колір і чудовий вид
Їх в золото та срібло оправляють.
Метал, що із берилу добувають,
Легкий, а ще твердий, немов граніт,
Та школярі про нього мало знають,
Лише згадають амфотерний гідроксид.
Берилій в сплавах – характерний індивід,
Бо надає їм твердість, міць і силу,
Та необачних він зведе в могилу,
Сполук токсичних утворивши родовід.
У атомних реакторах берилій
Спроможний рух нейтронів відбивати,
А в техніці рентгенівській він здатен
Рентгену промені крізь себе пропускати.
Вогнетривкий, теплопровідний,
Стійкий берилію оксид
Космічної ракети корпус
Надійно захистить, як слід.
11
Бор «В»
Бор – це важливий мікроелемент,
Один з п’яти, що значну цінність має.
На опір рослин до тяжких хвороб
Та урожайність позитивно він впливає.
Буває бор аморфний і в кристалах.
Кристалів формою нагадує карбон.
Оброблений під тиском в автоклаві,
Бору нітрид назвали боразон.
Нітрид цей має ґратку кристалічну,
Майже таку, як і твердий алмаз,
Хоча термостійкіші та міцніші
Його кристали у десятки раз.
Бор «чистий» кристалічний – темно-сірий,
За твердістю – «горішок» надміцний.
У двадцять градусів (кімнатних) – діелектрик,
Вище за тисячу – стає надпровідний.
У Бору два природні ізотопи,
На одиницю маса їх не співпадає:
Бор (десять), що захоплює нейтрони,
Й Бор (одинадцять), що їх зовсім не приймає.
Бура «Na2B4O7 ∙ 10H2O» (розділ 2.1. додатка)
12
Карбон «С»
Один із загальновідомих,
Кістяк органічних сполук,
Цеглинка, фундамент, основа
Для всіх природничих наук.
Дванадцята частка від маси ядра вуглецю –
Це для нас еталон!
Яким же значущим, вагомим
Став добре знайомий Карбон.
Вугілля, графіт і алмази –
Їх атом Карбону створив,
В молекулах різних каркасом
Там править ланцюг вуглеців.
Свої особливості мають
Оксиди карбону, тим паче,
Що без вуглекислого газу
Зелена рослина заплаче.
Карбону (IV) оксид –
Фотосинтезу є реагент.
У складі ж повітря – впливовий
На клімат Землі компонент.
13
Нітроген «N»
Відсутні колір, запах, смак –
Малоактивний газ.
Азотом, «безжиттєвим», звуть,
Він скрізь навколо нас.
У складі інших речовин
Вже атом Нітрогену
Виходить в першії ряди,
Заполонивши сцену.
Налічує оксидів п’ять, нітрити і нітриди,
Солі амонію, а ще отруйні ціаніди.
Амоніак і кислоту нітратну та нітрати,
Серед яких, насамперед, селітри слід назвати.
В істотах живих Нітроген також володарює:
Зв’язком амідним у білках,
Нуклеотидом ДНК
Природи світ дивує.
14
Оксиген «О»
Він – окисник, незрівнянний митець,
Сполук багатьох компонент і творець.
Тут, на Землі, він усюди царює,
І неба блакиттю нам очі милує.
Деякі солі, кислоти, оксиди,
Основи, кетони, спирти, альдегіди
Містять його: Оксиген – елемент,
Повітря важливий інгредієнт.
Він створює кисень – основу життя.
Без кисню у людства нема майбуття.
У кров із легенів щораз потрапляє,
Процесам окиснення допомагає.
На нашій планеті, у тому вся суть,
Зелені рослини цей газ віддають –
Продукт фотосинтезу. Інші – вживають,
І диханням даний процес називають.
А ще Оксиген є у складі озону.
Озон захищає щодня, щосезону
Людей від убивчого впливу світила,
Від променів згубних, що Землю б спалили.
15
Флуор «F»
Флуором – «що тече і ллється» –
Назвали плавиковий шпат.
Тут пояснити доведеться
Цей випадковий маскарад.
Є елемент Флуор. Тлумачать
Його окисником сполук.
Руйнує все, що очі бачать,
Без зайвих сумнівів і мук.
Він створює фтор, газ активний.
Перекладають – «руйнівник».
Такий їдкий та агресивний,
Найвидатніший окисник.
Фтор – реагент, токсичний надто,
Стійких засновник речовин,
Із них тефлон назвати варто
Сполукою номер один.
16
Неон «Ne»
Простих сполук інертних представник,
Газ благородний, він надійний помічник.
Наповнювач для приладів технічних.
Буття його спокійне і статичне.
В розрядних лампах одноатомний неон
Дає, іонізуючись, червоний тон.
Властивість ця приємна, кольорова,
Нам шлях у темряві освітлює чудово.
Наприкінці двадцятого століття
В містах, де люди до яскравого охочі,
Червоним сяйвом в написах рекламних
Освітлювались вулиці щоночі.
17
1.3. Елементи третього періоду
Натрій «Na»
Метал під шаром гасу зберігають
Закритим щільно, щоб не трапилось біди.
Він, наче справжній ковзаняр, ганяє
Прозорою поверхнею води.
Реакція з водою йде бурхливо:
Угору водень струменить, а в розчин – луг.
Він – Натрій – елемент вельми активний,
Перебуває в складі багатьох сполук.
Якщо ж ви забажаєте наявність його
В солях різноманітних дослідити,
На колір полум’я речовини погляньте –
Той колір зміниться: він враз почне жовтіти.
Загадка «Натрій» (розділ 2.2. додатка)
Натрій хлорид «NaCl» (розділ 2.3. додатка)
18
Магній «Mg»
Його оксид важкоатлетів захищав:
Потрапивши на шкіру рук, вологу усував.
Магнезією мінерал іменували,
А потім і метал цей так назвали.
У порошку він білим полум’ям згоряє,
Таким яскравим, що аж подих переймає.
Тому фотографи, ну ніде правди діти,
Його для фотоспалаху воліли запалити.
Метал із алюмінієм у сплавах контактує.
Без нього хлорофілу у природі не існує.
А магнійорганічні специфічні речовини
Для синтезу нових сполук є реагенти цінні.
Розчинних солей магнію в морях досить багато,
Тому морська вода на смак здається гіркувата.
Метал активний – магній – в повітрі захист має.
Його оксидна плівка від кисню укриває.
19
Алюміній «Al»
Червоні рубіни та сині сапфіри
Забарвлення з домішок мають:
Прозорі кристали корунду
Міцну їх основу складають.
Оксид алюмінію входить також
До складу бокситів та глин.
Із нього електролітичним шляхом
Метал здобувають один.
Спосіб його виробництва
Бентежив чимало людей.
Та тільки процес електролізу
Дав поштовх для нових ідей.
Стійкий у повітрі, надійно
Його захищає оксид.
Тонесенька плівка оксиду
Впливає на зовнішній вид.
Метал нам здається матовим,
Насправді ж – сріблясто-білий.
Проводить тепло і струм.
Відновник металів умілий.
20
А напилювання алюмінію,
Що вкриває звичайне скло,
Відбиває будь-які промені,
Як довершене дзеркало.
Він є компонентом сплавів:
Пластичний, легкий матеріал,
Омріяний у віках,
Здійсненний в житті ідеал.
Для нас важливий серед мікроелементів,
Впливає на активність деяких ферментів.
Бере активну участь в побудові епітелію тканин,
Входить до складу оболонок мозкових клітин.
21
Силіцій «Si»
епіграф
Він – другий за поширеністю в світі,
Бо кожний шостий атом на Землі –
Атом Силіцію, основа всіх гранітів.
«Ляпіс креманс» – міцне каміння,
З якого іскри крешуть знано,
Перетворилось в назву «кремінь»,
Звучить, погодьтесь, непогано.
У складі кременю є Кремній,
Він же Силіцій, назви дві
У елемента, що наріжним
Є каменем на всій Землі.
«Сілєкс» [silex] – твердий, тобто Силіцій,
Так елемент цей називають.
Його кристали темно-сірі
Напівпровідні зони мають.
Без них сьогодні неможливо
Мікропроцесори створити.
Світ електроніки сучасний
Без них не в силах день прожити.
22
Гірський кришталь: кварц, чистий, як вода,
Цитрини жовті, аметисти, моріони.
Агати, яшми, сердоліки, халцедони,
Опал аморфний та пластинчаста слюда.
Містять силіцію оксид завжди в будові.
Блискучі й матові, безбарвні й кольорові,
Довершеністю фарб милують очі,
І ювеліри обробляють їх охоче.
Гончарні вироби, фаянси, порцеляна,
Цегла, цемент і різних видів скло,
Ще карборунд (для абразивних матеріалів)
Світлодіодів міцне джерело.
Вони в основі мають силікати,
Або силіцій, що б там не було,
Без них і людство неспроможне існувати,
Їх виробництво – справжнє ремесло.
А ще є кремнійорганічнії сполуки:
Мастила, смоли, лаки, клеї, каучуки –
Це штучно створені помічники людей,
Нова сторінка в розвитку ідей.
23
Фосфор «Р»
Світлоносним його величали,
Добували із справжніх кісток,
І сто років ось так вилучали
З мертвих решток, без зайвих думок.
Алотропні він види утворює,
Кольорові, як модний франт,
Найславніший з них – білий фосфор,
Що відкрив німець Хеннінг Бранд.
Білий фосфор, добутий Брандом,
У реторті – чаклун, чарівник,
Світиться в темряві зелено,
Є отруйним і тхне, як часник.
На повітрі самозаймається.
Зберігають під шаром води,
У воді ж бо не розчиняється,
Він активний, ну майже, завжди.
А червоний – легкозаймистий,
Неотруйний людей помічник,
В сірникових коробках надійний
Незамінний вогню виробник.
24
У природі існують сполуки:
Апатити і фосфорити –
Найвідоміші мінерали,
Що в собі його можуть вмістити.
Фосфор є у живих тканинах,
Він у складі ферментів, білків,
У кістках і зубах тваринних
Є відчутний фосфатів вплив.
Мають значення речовини –
Похідні кислоти і тут:
Виробництво пігулок, добрив,
Мийних засобів, паст, отрут.
25
Сульфур «S»
Світло-жовтий, латиною «сульфур» [sulfur],
А санскритською «сіра», так ми
Вимовляємо назву сполуки,
Що відома давно між людьми.
Для алхіміків – першооснова,
Дух тинктури, вогняне тепло,
В комбінаціях сірки і ртуті
Всіх металів одне джерело.
У природі вільно трапляється,
У повітрі добре горить.
І при цьому газ виділяється,
Що задушливо й гостро смердить.
Колір полум’я сірки є синім,
Навіть приказку люди створили:
«Щоб горіли тим полум’ям синім
В пеклі грішники», - говорили.
А різновидів сірки багато:
Моноклінна, в кристалах - ромбічна,
Є пурпурна і жовтогаряча,
І, нарешті, темна, пластична.
26
При терті негативний заряд
Інтенсивно вона набирає,
У воді зовсім не розчиняється
І проводити струм не бажає.
Застосовують для виробництва
Гуми, пороху, сірників,
Кислоти, різних медпрепаратів,
Целюлози і барвників.
Із металами створює солі,
Що сульфідними рудами звуться,
Їх обманками називають,
Бо блискучими надто здаються.
27
Хлор «Cl»
Грецькою «хлорос» – жовто-зелений,
Так називають цей газ.
Запах у нього різкий і задушливий,
Сильна отрута для нас.
Досить важкий, у воді розчиняється.
Є особливість одна:
При охолодженні легко скрапляється,
Це вже не газ – рідина.
Як елемент – є у складі хлоридів.
Створює низку кислот і оксидів,
І хлорпохідні органічних сполук –
Частку важливу хімічних наук.
Серед кислот найсильніша одна –
Це вибухова, їдка рідина.
Хлорною ту кислоту називають,
Самозаймистість за ваду вважають.
Хлоридна – летка, бо заснована газом,
Що у воді розчиняється зразу.
«Димить» у повітрі, і запах різкий,
А в шлунку утворює розчин слабкий.
28
Значення мають хлорати, хлорити,
Гіпохлорати та різні хлориди.
Всі, що вибілюють чи вибухають,
При нагріванні себе розкладають.
Аргон «Ar»
Утворює інертне середовище,
Наповнювач електроламп простий.
Його стабільне, врівноважене становище –
При зварюванні бонус чималий.
В розрядних лампах колір вирізняється:
Темно-блакитні надписи зорять.
У вивісках рекламних зустрічається:
Яскраво-синім літери горять.
29
1.4. Елементи четвертого періоду
Калій «К»
У назві Калію є згадка про золу,
Або поташ, що лужну сутність має.
В природі Калій з Натрієм, гуртом,
Вміст мінералів багатьох складає.
Так, сильвініт, а також каїніт
Для виробництва добрив добувають.
Калійні добрива набутий дефіцит
Калій-іонів у рослинах покривають.
Так, йони Калію потрібні організмам
У парі з Натрієм – його антагоністом.
Тиск осмотичний вправно регулюють,
Поширенням нервових імпульсів керують.
Всі калійвмісні солі на полум’я впливають,
На колір фіолетовий його змінить бажають.
Та іноді відтінок здається невиразним,
Скло синє допоможе все роздивитись ясно.
Метал же, створений цим лужним елементом,
Сріблясто-білий та м’який, хоч ріж ножем.
При зберіганні необхідним компонентом
Є гасу шар, щоб не було проблем.
30
Варто у воду калій опустити,
Він спалахне – активний елемент,
Утворює луг, солі, пероксиди,
І справді, небезпечний реагент.
Супероксид відновлює повітря,
Задіяний в підводних він човнах.
А калію нітрат є в складі пороху,
Що винайшов алхімік Шварц – монах.
Ось приклад: калій карбонат або поташ
Чи поташ (наголос можливий в двох місцях),
Перекладають – попіл у горшках,
Це мийний засіб найдавніший наш.
Колись золу рослин окропом заливали,
І лужний розчин замість мила уживали.
Тим розчином і милися, і прали,
Під час вибілювання вовну обробляли.
31
Кальцій «Са»
Утворює метал активний,
Відновник, ліпше не буває.
Він навіть торій і уран
Із їх оксидів витискає.
Так, йони Кальцію в солях
На колір полум’я впливають,
В оранжево-червоний спектр
Відтінок полум’я міняють.
Без Кальцію-іонів кров
Втрачає здатність до зсідання.
Тому для кровотамування
Вміст Кальцію – одна з умов.
Із Калієм удвох, вони
Діяльність серця регулюють:
Калій-іони – розслабляють,
Кальцій-іони – стимулюють.
При тому Кальцій – елемент –
В кістках тваринних головує,
Ортофосфат і карбонат його
Вміст кістяка будує.
Сполуки Кальцію (розділ 2.4. додатка)
32
Галій «Ga»
Цей елемент ще Менделєєв провістив,
Серед системи залишивши вільне місце.
Опис властивостей хімічних особисто
Для «екаалюмінію» створив.
Його Лекок де Буабодран першим відкрив
І Галієм назвав на честь країни,
В якій він народився й довго жив –
Галії – Франції (в перекладі з латини).
Учених ждав чудовий результат,
Бо наукових передбачень довгий ряд,
Припущення засад теоретичних
Були доведені в дослідженнях практичних.
В природі власних мінералів він не має,
Є домішкою в різних видах руд,
Відсоток несуттєвий там складає.
Галій добути – це великий труд!
Електропровідний, сріблясто-білий,
Метал цей риси особливі вирізняють:
Будову ґратки кристалічної не йони –
Іонізовані молекули складають.
33
Водночас тут структури дві існують:
Молекулярна й металічна, недарма
Його властивості нас іноді дивують:
В твердому стані в нього менша густина!
Таке трапляється у світі вкрай нечасто,
Коли твердіти починає рідина,
Вона стискається, а галій – розширяється,
Хіба ж не чудо це! Хіба ж не дивина!
Галій – метал і справді унікальний:
Плюс тридцять градусів – і він уже рідкий,
При охолодженні спроможний зберігати свій стан,
Витримуючи холод наднизький.
В рідкому вигляді його перебування:
Близько двох тисяч градусів – це інтервал значний.
Від точки плавлення до точки закипання –
Рекордний проміжок, здобуток видатний.
Утворює типовий амфотерний гідроксид,
В жорстких умовах у термометрах працює.
Отруйним є, токсичністю сполук
Так само, як Меркурій, організм руйнує.
Чудово змочує скляні поверхні
І розчиняє у собі метали.
Є аномалій в галію чимало,
Застосування ж його більшого б бажало.
34
Германій «Ge»
Передбачений Менделєєвим,
Елемент відкриття свого ждав,
Колись названий «екасиліцієм»,
Незабаром Германієм став.
При дослідженні аргіродиту
Німець Вінклер метал цей здобув,
І на честь батьківщини Вінклера
Він Германієм названий був.
Метал крихкий і непластичний,
У розчинах кислот – стійкий.
Вирощують монокристалом,
Напівпровідник видатний.
Він сам та різні його сплави
В технічних приладах працюють:
Підсилювач і випрямляч (діод)
Без нього не існують.
Германію сполуки викликають
Захворювання дихальних шляхів.
І навіть втрату зору спричиняють,
Бо для людей отруйний його вплив.
35
Арсен «As»
Його сполуки люди здавна поважали,
І тут в історії немає протиріччя,
Арсен сульфіди з-поміж інших вирізняли
Алхіміки часів середньовіччя.
Найбільш поширені й відомі ще з трактатів
Яскраво-жовтий аурипігмент і реальгар –
Червоний, гарний, серед хімікатів
Природної отрути справжній цар.
Сполук токсичних порошком щурів труїли
Та й конкурентів іноді також,
Фарбою із аурипігменту «золотили»,
Розписували книги для вельмож.
Арсен знаходять зрідка в срібних «жилах»
Як своєрідний чорно-сірий мінерал.
Його поверхня, ніби в шкаралупах,
На зламі відблиском нагадує метал.
Альберт Великий (фон Больштедт) йому надав
Слави духу тинктуриального, тинктури,
Й уперше елемент цей описав
Субстанцією ніжної структури.
36
Оксиди має два: трьох – і п’ятивалентний,
Перший з арсеноліту добувають.
Токсичний надзвичайно й амфотерний,
Утворює з лугами арсеніти, які також отруйністю вражають.
Сполук чимало є, й токсичних надто,
Однак їх застосовувати варто
Для виробництва специфічних ліків, фарб, отрути,
Дотримуючись правил, як того велять статути.
Тинктура (араб. – еліксир, лат.[tinctura] – настойка, фермент) – алхімічний термін, що означає чотири духовні основи, які складають сутність всіх металів: це ртуть, сірка, аурипігмент (або Арсен) і нашатир (за Альбертом Великим).
37
Селен «Se»
Він, ніби Місяць, грецькою – Селен [selene],
Ця назва сутність елементу розкриває.
Сульфідних руд супутник, в них Селен,
Відсоток незначний лише складає.
Берцеліус відкрив і дослідив:
У камерах свинцевих, де сульфідні руди обробляють,
Трапляється червоний порошок,
Його властивості Телур нам нагадають.
Телур – утворений від «матінки Землі».
Супутником Землі у небі Місяць сяє,
Тому Селен, розсіяний в природі,
Як супровід Телуру виступає.
У попелі рослинному Селену
Аж до п’яти відсотків набігає.
Працює навіть низка підприємств,
Що з попелу цей елемент видобуває.
Існують форми: і аморфна, й кристалічна,
Є моноклінна – ця червона, нестійка;
Гексагональна, та, що більш статична, –
Світлого кольору, світлочутлива і крихка.
38
Селен та його солі (селеніди) – напівпровідники –
Заочно знають всі споживачі:
Люмінофорами у приладах працюють, у термо - і у фотоелементах,
А також як випрямлячі.
Серед сполук Селену – кадмій селенід:
Рубіново-червоним вироби із скла фарбує.
А селенатна кислота і гідроген хлорид
У суміші – нас золота розчинністю дивує.
Хоча селен лякає нас токсичністю сполук,
Знавцям електротехніки без нього, як без рук.
Бо дія світла на селен фотоефект вмикає,
І здатність струм проводити в кристалах виростає.
39
Бром «Br»
Летку, червоно-буру рідину,
Яка різкий і специфічний запах має,
(Цей сморід все довкола огортає),
Вивчають як просту речовину.
Грецькою «бромос» [bromos] – сморід рідину назвали.
Її властивості токсичністю вражали.
Коли на шкіру рук краплини брому потрапляють,
Опіки й виразки болючі виникають.
Уперше виділений із ропи болотяних глибин,
Озер солоних, із рослин, що там зростають,
Цей елемент сьогодні добувають
Із вод морських і бурових – із нафти свердловин.
Бром взагалі – типовий неметал,
У більшості реакцій – окисник.
Для лікарів – підмога й помічник,
Бо має органічних бромопохідних широкий ареал.
Бром створює газ – гідроген бромід, і відповідно
Газ цей з водою – кислоту бромідну.
А її солі – натрію та калію бромід –
Як заспокійливі й снодійні (ліки) діють плідно.
40
Криптон «Kr»
Газ благородний із повітря добувають,
Його «прихованим», або «Криптоном», називають.
Рамзай і Траверс три нові інертні гази дослідили
І серед них також для всіх криптон відкрили.
Криптон – електровакуумних приладів основа,
Наповнювач для ламп розжарювання, їх будова,
Дає можливість певний час світити,
У лампах-спалахах яскраво миготіти.
В рекламних трубках він спроможний
Сліпучим білим сяйвом ніч пройняти,
А ще, у лампах особливих, здатний
Блакитно так флуоресцеювати.
Люмінофори (лат.[ lumen] – світло, гр. [ рhoros] – линути) – речовини, здатні перетворювати поглинуту ними енергію у світлове випромінювання.
Флюоресценція – здатність деяких речовин віддавати поглинуту енергію у вигляді світлового випромінювання, яке діє дуже короткий проміжок часу
(10-10 с).
41
1.5. Елементи п’ятого періоду
Рубідій «Rb»
У спектрі – дві темно-червоні лінії –
Кірхґофу й Бунзену цей елемент відкрили.
І методом спектрального аналізу
Його у водах мінеральних дослідили.
За колір ліній – характерний пурпуровий –
Рубідієм цей елемент назвали.
Із комплексу природних мінералів
Складним шляхом його видобували.
Метал м’який, сріблястий і активний,
Він легко плавиться, з водою – вибухає,
Самозаймається в повітрі, продуктивно
Під впливом світла електрони випускає.
Властивість – випромінювати електрони –
Сплави рубідію між інших вирізняє,
Вони у складі фотоелементів,
Що промисловість світу виробляє.
В аналітичному аналізі рубідій
За лініями спектру визначають,
А його солі колір полум’я звичайний
На фіолетово-рожевий заміняють.
42
Стронцій «Sr»
Шлях трасуючих куль, і сигнальних ракет,
І салюту грона святкові,
Що нагадують квітів червоних букет,
Містять стронцію солі в основі.
Цей елемент, за колір полум’я кармінний,
«Творцем вогнів червоних» називають,
Для піротехніків він – компонент є цінний,
Бо його солі колір полум’я міняють.
Шотландське селище – містечко Стронціан –
У науковців популярним стало,
Коли незвичну назву – Стронціан –
Новому мінералу дарувало.
У тих краях стронціаніт відкрили,
А в ньому – невідомий компонент,
Який у вигляді металу дослідили
Й назвали Стронцій – новий елемент.
У ядерних вибухах стронцій дає
З десяток своїх ізотопів,
Що діють уразливо на все живе,
І смертність від них є висока.
43
Нуклід дев’яносто найдовше існує,
Акумулює його наш кістяк.
Розпад нукліду жахливо працює:
Лейкоз провокує, пухлини і рак.
44
Індій «In»
Німецький фізик Рейх і Ріхтер – асистент,
Досліджуючи спектр солей, що з руд видобували,
У спектрі синю смугу поглинання розпізнали,
Відкривши світу новий елемент.
Оскільки колір той – глибокий, синій –
Барвник із Індії нагадував собою,
То елемент назвали просто Індій:
«Індиго» - став ознакою сполуки головною.
Утворює метал білий, блискучий,
Плівки оксидної із зовні він не має,
Індій м’який, дуже пластичний і липучий,
У сплаві з оловом скло із металами паяє.
Він до кераміки й металів «приставучий»,
Але властивості такі йому допомагають:
Метали кольорові, вкриті Індієм,
Корозії в морській воді не підлягають.
Свинцеві сплави індію – мастильним матеріалом,
І покриттям підшипників водночас виступають.
А сплави Індію із благородними металами
У стоматологів і ювелірів шану мають.
45
Прожектори й рефлектори дзеркальні,
Покриті індієм, для відбивання світла ідеальні:
Поверхня їх із часом не тьмяніє,
А срібло в сплаві з індієм міцніє.
Вплив індію сполук на організм токсичний,
Тому поводяться з ним обережно і практично
Про техніку безпеки завжди дбають,
Життя робітників оберігають.
46
Станум «Sn»
Метал відомий людству з тих часів,
Коли найперші жовті бронзи виплавляли.
Руду везли з Британських островів,
Каситеридами у ті часи їх називали.
Руду – каситерит назвали,
Або, інакше, олов’яний камінь (станум диоксид),
Із нього олово для бронзи виплавляли,
Яка в історії суспільства залишила слід.
У олова, і справді, риси незвичайні виділяли:
Альберт Великий легкість плавлення його спостерігав,
Гебер тріск характерний при згинанні відзначав,
«Кричанням олова» алхіміки ті звуки називали.
«Станум» грецькою мовою – «стійкий»,
Бо сплавам міцність надає, корозії не підлягає,
Він олово утворює – метал м’який,
Що легко плавиться і білий колір має.
Є особливість олова одна,
Яка дивує, іноді лякає:
Вище тринадцяти (температура плюсова) –
Олово білим і сріблястим виглядає.
47
Коли ж стовпчик термометра почне
Повільно вниз, нижче тринадцяти сповзати,
Хвороба руйнування нападе,
І поступово наш метал буде зникати.
«Чумою олов’яною» процеси
Перебудови ґраток називають:
Олово біле у розсипчасті кристали
Сірого кольору із часом обертають.
Кристалів тих дрібчастий порошок,
Котрий властивості напівпровідні виявляє,
Є сірим оловом, при плавленні якого
Знов біле, металічне виникає.
В історії траплялось випадків чимало,
Коли в контакті білого і сірого «чума»
Життя речей із олова, та і людей,
Пов’язаних із ними, забирала.
Так, в експедиції Роберта Скотта в Антарктиду
Учасники загинули. Причиною були
Каністри з паливом, що їх спаяли оловом,
Яке розсипалось на порох, і каністри протекли.
З давніх-давен із нього посуд виробляли:
Кухлі, кварти, коновки, чашки, тарілки.
А ще, крім того, пряжки, ґудзики, значки
Литвом у спеціальних формах добували.
48
І навіть олов’яних витворів творці
Колись в містах і селах існували:
Лудильники, що металеві вироби вкривали
Полудою – шаром із олова, лудильних справ митці.
Майстри-жерстяники і покрівельники дахів,
Що листове залізо – жерсть – на дах вкладали,
(Тут жерсть ще біла бляха називали),
Відносились до цеху бляхарів.
Олово лист заліза
Від іржі надійно захищає,
Гладеньким шаром, рівномірно
Його поверхню укриває.
Тому заліза лист тоненький
Іще й полудою покритий –
Це гарний захист для продуктів,
В консервуванні знаменитий.
Багато років вміст бляшанок
Жерсть луджена оберігала,
Банок консервних і жерстянок
Сила-силенна існувала.
Олов’яна фольга для продуктів
Гарною обгорткою була,
А тепер – обгортка з алюмінію
Їй на зміну в побут наш прийшла.
49
Оловом паяють люди здавна.
Від нубійських і єгипетських майстрів
Перейшло мистецтво лютування
В сьогодення з глибини віків.
Оловом паяння відбувається
І чистим, і у сплаві зі свинцем.
Сплави олова у техніці вживаються
Для розв’язування багатьох проблем.
Різні бронзи, для підшипників – бабіти
(Їх антифрикційними вважають),
Тугоплавкі й легкоплавкі сплави
Різні галузі сьогодні обирають.
Із олова сполук згадати варто
Станум дисульфід, що покриває
Дерев’яне різьблення палаців,
«Сухозлітним золотом» там сяє.
50
Стибій «Sb»
Із глибини віків бере початок цей славетний рід.
Сполуки Стибію з Античної доби чудово знали:
Із металевим блиском, темно-сірий стибій (ІІІ) сульфід
Стибнітом чи антимонітом називали.
Його разом із іншими, сукупно,
До стану пудри необхідно розтирати.
Тільки красуням найзаможнішим доступна
Була та суміш, щоб повіки фарбувати.
З антимоніту, як найбільш поширеного мінералу,
Стибій відновлюють у вигляді металу.
Антимоніт у виробництві сірників працює,
Як компонент піротехнічних сумішей існує.
Голчасті і блискучі мінерали
На Сході перською «сурма» іменували.
Із тих кристалів чорну фарбу добували,
Її також сурмою називали.
Сурма бровам жіночим гарний вигляд
Й виразний чорний колір надавала.
В Єгипті ще як засіб для підведення очей,
Для малювання рисок на повіках виступала.
51
Стибіум [stibium] латиною – це «риска»,
«Мітка» або «позначка», отак
Стибію сполук застосування
Ми простежуємо у переліку ознак.
Хоча здоров’ю і нашкодити могли
Фарби, які із стибію сполук виготовляли,
Про небезпечну дію їх розмову не вели,
Жінки про зовнішню красу уболівали.
Алхіміками визнавався як напівметал: крихкий, сріблястий,
Що твердість деяким металам надає.
У сплавах з оловом, свинцем стибій важливий;
У складі шрифту і пластин акумуляторних він є.
Він різні алотропні форми має:
Одну – стійкішу, кристалічну, – зберігає,
Аморфні ж форми: жовта, чорна й вибухова –
За змінених умов існують, дуже нестабільна їх будова.
Алхімік, який стибій «чистий» описав і дослідив,
Під псевдонімом Маркграф Василь Валентин творив;
Шістнадцятим століттям його праці датували.
І праці ті великий обсяг знань хімічних об’єднали.
Сполуки стибію – сировина для стибійорганічних речовин,
І фарб, і лаків, і стійких, вогнетривких тканин,
Емалей, гуми, лікувальних препаратів, скла…
Тому сучасність елемент цей в ранг важливих піднесла.
52
Телур «Те»
Гірничий інженер угорський,
Директор деяких мадярських рудників,
Пізніше і гірничих справ інспектор
Місцини Семигір’я (Трансильванських гір)
Мюллер фон Рейхенштейн отримав
Зразок руди, що у Карпатах гірняки знайшли.
Руду «парадоксальним золотом» назвали,
Бо дослідити вміст інгредієнтів не змогли.
Із цього мінералу Мюллер виділив «метал» -
Нову речовину, як він вважав.
Та лише по шістнадцяти роках
Припущення його підтвердили не тільки на словах.
Генріх Клапрот
Дослідження нового елементу завершив,
Наймення особливого «металу»
Від назви нашої планети утворив.
Латиною «телус» - Земля.
Телуром елемент назвали,
Тривалий час його металом
Учені багатьох країн вважали.
53
На схожість сірки та селену із телуром
Берцеліус колегам указав,
І остаточно вже Телур як неметал
Між елементами місце в системі теж зайняв.
Телур – розсіяний в природі елемент,
Який із шламу міді добувають.
Він із металами утворює сполуки,
Їх телуридами учені називають.
Його сполуки тим увагу привертають,
Що, розкладаючись, телур із себе виділяють.
Телур у порівнянні із селеном менш токсичний.
Із його алотропів найстійкіший – кристалічний.
В твердому стані – світло-сірий і крихкий,
Із блиском металевим, напівпровідний.
Тепло і електричний струм гарно проводить.
Телур аморфний швидко в кристалічний переходить.
Термоелектрогенератори й термістори
Складаються із телуридів стибію та бісмуту;
А кадмій телурид, що виявляє ефект Гана,
У лазерах і батареях сонячних працює вельми непогано.
Термістор – електротермометр для вимірювання надвисоких і наднизьких температур.
Ефект Гана – при введенні пластин даного напівпровідника в потужне електромагнітне поле генерується високочастотне радіовипромінювання.
54
Йод «І»
В часи наполеонівських баталій
В Європі виробництво пороху зростало.
Щоб вибухову суміш утворити,
Калій нітрату дуже бракувало.
Селітру ту із Індії везли,
Її запасів виявилось мало.
Тому французи на «чілійську» перейшли –
Натрій нітрат. Цієї вистачало.
Та інша виникла проблема у майстрів:
Гігроскопічністю селітра вирізнялась.
І порох, зроблений із неї, не горів:
Зволожування значне відбувалось.
Вихід знайшовся: водорості моря
На попіл, на золу переробляли.
А потім калієвмісною золою
Натрій нітрат уміло обробляли.
І відбувалося все так, як и потрібно:
Калій із натрієм мінялися місцями.
І ось уже калій нітрат – гарна селітра
Для розвитку імперської програми.
55
Виготовляючи селітру, хімік Бернар Куртуа
Звернув увагу на казан великий, мідний.
Сполуки водоростей зруйнували стінки казана,
Ніби роз’їли їх, і це було помітно.
Причину все-таки вдалося віднайти,
Тут концентрована сульфатна кислота згодилась.
Під дією на зольний розчин кислоти –
Пара важка, із запахом різким, ще й кольору фіалки утворилась.
При згущенні тієї фіолетової пари
Осіли з металевим блиском чорно-сірі і дрібні кристали.
Так був здобутий новий елемент –
Води морської й водоростей незвичайний компонент.
Існує версія, що завдяки коту
Учений невідомий елемент відкрив.
Його улюбленець, зістрибуючи на підлогу,
Дві пляшки, що стояли біля столу, зачепив.
Вони розбились, розчини змішались, як могли:
Сульфатна кислота й суспензія золи,
Над сумішшю тут випари фіалкового кольору постали,
Які кристаликами темно-фіолетовими на речах довкола осідали.
Та як би не було, а Куртуа нову речовину світу відкрив,
А згодом Гей-Люссак водночас із Деві на дослідах довів,
Що це і справді ще один хімічний елемент –
Йод – «йодес» грецькою, «фіалковий», - звучить, як комплімент.
56
Йод добували із золи морських рослин,
Тепер найбільше із глибинних вод нафтових свердловин.
Водорість протягом життя цей елемент вбирає,
У складі ламінарії (морській капусті) – йоду до піввідсотка набігає.
Йод в обміні білкових речовин
Як регулятор швидкості важливий виступає.
У кожної дорослої людини щитовидна залоза
Майже п'ятнадцять міліграмів йоду зберігає.
Ця залоза гормони синтезує,
Наприклад: тетрайод і трийодтиронін.
Дія гормонів витрати жирів і вуглеводів провокує,
Вони відповідають за енергетичний обмін речовин.
Якщо вміст йоду в організмі недостатній,
Зоб виникає ендемічний, часом мікседема.
Якщо ж гормонів йодовмісних забагато,
Тоді Базедова хвороба, ось дилема!
Наявність йоду в організмі
Потрібно нам контролювати:
Коли його замало у продуктах,
Йодовану кухонну сіль вживати.
Ця сіль містить на одну тонну натрію хлориду
Всього лиш десять грамів солі калію йодиду.
А розчин йоду в спирті етанолі із домішкою калію йодиду
Є антисептиком, відомим всьому світу.
57
У вигляді речовини простої кристалічний йод
Властивість особлива відрізняє:
З твердого стану у газоподібний без турбот,
Одразу переходить, рідиною бути не бажає.
Йод у воді погано розчиняється,
Прекрасно – у бензині, хлороформі і спиртах;
У розчині бензину дає колір фіолетовий,
У спирті – бурий чи коричневий, ось так!
Чутливим же до вмісту йоду реактивом
Буде крохмаль, що адсорбує йод, забарвлення міняє;
Із йодом створює він колір синій, що під впливом
Високої температури поступово так зникає.
58
Ксенон «Хе»
«Чужий, сторонній» - так його назвали.
Грецькою – «ксенос», благородний газ ксенон.
Його з криптоном разом відкривали
Рамзай і Траверс, подолавши безліч перепон.
Глибоке охолодження повітря дає можливість
Газ ксенон від інших поступово відділити.
В освітлювальних і сигнальних лампах
Цей газ спроможний людям довго послужити.
Лампи, наповнені ксеноном,
Низьку теплопровідність мають.
І, відповідно, більше світла
Довкола в простір випускають.
59
1.6. Елементи шостого періоду
Цезій «Cs»
За методом спектрального аналізу,
Який Кірхґоф і Бунзен розробили,
Уперше невідомий елемент
Суспільству спектра лінії відкрили.
Дві бірюзові лінії яскраві
Небесним кольором увагу привертають.
Латиною за барви особливі
Цезій – «блакить небес» перекладають.
В природі Цезій власних покладів не має,
Для науковців складність представляє
Його видобування. Цей метал
Тріумфу здобуття роки чекав.
Метал, що має відблиск золотистий,
М’яким і легкоплавким видається,
Надто активний і самозаймистий;
І хімікам непросто з ним ведеться.
За триста градусів нагріву навіть скло
В контакті з цезієм стійкість і міць втрачає.
Метал оксид силіцію у кремній
Відновлює, і цей процес вражає.
60
Легко від’єднує валентні електрони,
Його сполуки не токсичні і, незмінно,
У фотоелементах сплави цезію
Працюють безвідмовно й безупинно.
Присутність Цезію так само, як Рубідію,
За лініями спектру визначають,
Також його сполуки колір полум’я
На синьо-фіолетовий міняють.
61
Барій «Ва»
Карл Шеєле з бариту «важку землю» відділив,
Зазначивши: «важка земля» - оксид нового елементу.
Пізніше Деві електролізом довів
Можливість виділення амальгами барію під час експерименту.
Природний мінерал барит інакше називають – важкий шпат.
Як для солей, він, дійсно, густину високу має.
А головною складовою шпату буде барію сульфат, -
Звідси і назва Барію як елементу виникає.
Метал активний має захист особистий:
Під шаром гасу м’який барій зберігають.
Легко окислюється і самозаймистий,
Його лужно-земельним елементом називають.
Барій оксид найенергійніше з водою контактує,
І, взагалі, на вміст води надто чутливий реагент,
При створенні вакууму й спирту абсолютного працює:
Осушувач чудовий, водовідбірний компонент.
Розчинні солі барію токсичні,
Отрутою є барій хлорид дигідрат;
А діє він на організм симптоматично:
Ушкоджує кістки, судини, серця міокард.
62
У піротехніці барій нітрат шанують,
Бо солі барію в зелений колір полум’я фарбують:
Це і яскраве світло від сигнальної ракети,
І феєрверків розсипи, й салюту феєричного букети.
Барій сульфат – білого кольору чудова запорука:
Біле наповнення для виробництва гуми і паперу представляє.
А при обстеженні кишківника і шлунка ця сполука
Поглиначем для променів рентгену виступає.
63
Талій «Tl»
Коли на підприємствах мідь чи кислоту сульфатну виробляють,
Багато шламу, пилу, газів у відходах залишають.
У тих відходах елементів цінних є чимало,
Дослідження їх спектрів відкриття ученим дарувало.
Англієць Крукс, у залишках шукаючи селену чи телуру компонент,
До несподіваного висновку дійшов,
Що для загалу невідомий елемент
За лінією спектра він знайшов.
Яскрава лінія, промовисто зелена
Про елемент новий людям сказала.
Своїм відтінком паросток весняний,
Зелену гілку з листям нагадала.
Грецькою гілка, що листочки розгортає,
Звучить як «талус» - пагін, що зростає.
Ось звідки назву Талій утворили:
За колір лінії, що в спектрі дослідили.
Талій – розсіяний хімічний елемент,
Його із шламу руд сульфідних – міді та свинцю – видобувають.
І є цікавий виробничий прецедент:
Леткий метал тепер із газів, із відходів промислових виділяють.
64
Талій – леткий, сріблястий, сірувато-білий,
Оксидна плівка його швидко укриває,
Щоб від окиснення поверхню зберегти,
На подив, кип’ячена і знесолена вода метал цей захищає.
Метал ковкий, важкий, пластичний,
Кислотостійкістю він сплави наділяє.
Але отруйний, а в сульфаті – надтоксичний,
Систему травлення й нервову уражає.
Талій сульфат – отрута для щурів,
Без кольору та запаху кристали.
Отруєння ознаки виявляються за кілька днів,
Протиотрути ж якісної ще не відшукали.
Ступінь окиснення в сполуках різний має,
Одно - та трьохвалентним виступає.
Ще може своєрідну особливість виявляти:
Водночас йони з різним ступенем окиснення єднати.
Деякий час сполуки талію між іншими погано розрізняли,
Бо сумішшю металів декількох вважали.
Одновалентний Талій – схожістю із лужними металами дивує,
У більшості його сполук якраз одновалентний йон існує.
Сплав талію із ртуттю – амальгама
В термометрах при мінус шістдесят стає твердою.
На полюсах Землі температурну діаграму
Складають із цією стійкою у морози люті рідиною.
65
Плюмбум «Pb»
Свинець – один із тих семи металів давнини,
Що нишком, тихо на історію впливав.
У вигляді сульфатної руди як галеніт,
Далеко не останнє місце посідав.
Із галеніту синювато-сірий та важкий
Метал ковкий, пластичний здобували,
Що у повітрі плівкою оксидною захищений, м’який.
Свинець у тиглях плавили, в міцному оцті розчиняли.
Ще стародавні римляни за планом прокладали
У місті величі найперші труби водогону.
Свинцеві труби воду городянам постачали
У терми та фонтани Риму щосезону.
Вода з джерел навколишніх, місцевих
Кисень у розчині та вуглекислий газ транспортувала,
Тому всю внутрішню поверхню труб місцевих
Під впливом газів поступово розчиняла.
Розчинні солі плюмбуму – отрута,
Яка шкідливо на життєві органи впливає.
Тривала дія навіть незначної дози на клітини
Порушення суттєві в цитоплазмі викликає.
66
Сполуки Плюмбуму діють уразливо на організм,
Ушкоджуючи шлунок, серце, кров, судини,
Вони нервової системи вщент руйнують механізм,
Порушують синтез білку та генетичний апарат людини,
Крім того, сіль розчинна – плюмбум ацетат і тригідрат
(Її «свинцевий цукор» мовою простою називають;
Кристали ті безбарвні, смак солодкий мають) –
Була незримим чинником утрати Римом панівних засад.
В імперії вино із виноградних грон
Не тільки в амфори чи керамічні глеки наливали,
У суліях його свинцевих зберігали.
Воно там набувало смаку солодкого незвичний напівтон.
Вину солодкуватий присмак надавав
«Свинцевий цукор» - плюмбум ацетат (етаноат),
І кожен знатний і заможний римлянин вважав
Придбання посуду свинцевого за гарний коштів вклад.
За двісті років пристрасті свинцевої чимало
На троні Рима імператорів бувало.
Більшість із них проблеми зі здоров’ям мали,
Бо на психічні розлади страждали.
Та й у слов’ян плюмбум свинцем назвали,
Вино у посуді із нього зберігали.
Свинцевими листами маківки церковні укривали,
Щоб води дощові зі стелі в храм не потрапляли.
67
А цар Московії Іван, що «Грозним» звався,
Мав лазню особливу й тим пишався.
У ній підлогу вистилали всю та стіни
Суцільні з натурального свинцю пластини.
Свинець ще Аристотель «прокаженим золотом» назвав,
Розплав цього металу золото й блискуче срібло розчиняв.
Колись у Давньому Єгипті золото від домішок звільняли,
Коли сплав золота й свинцю прожарюванню піддавали.
Плюмбум, перетворившись на оксид,
Всі зайві домішки із розчину у себе убирав,
А злиток золота, що мав блискучий вид,
Майстер пізніше, після охолодження, виймав.
Олово чорне – «плюмбум нігрум»,
Олово біле – «плюмбум альбум» -
Ось так сполуки металічних елементів величали,
За кольорами між собою розрізняли.
Правда, із часом «Станум» олово назвали,
А назву «Плюмбум» вже свинцю подарували.
Коли до плюмбуму ще й стибій добавляють,
«Твердий свинець» - сплав особливий, добувають.
Цей сплав висока твердість відзначає:
Осердя куль і шрифт друкарський він складає.
Арсену невеличка домішка у сплав
Рушничний дріб утворить для мисливських справ.
68
Свинець із оловом – основа для паяння,
Із бісмутом – сигнального проти пожеж устаткування.
Сплави із стибієм і міддю стійкість виявляють,
Із них апаратуру спеціальну та обладнання хімічне виробляють.
Пластичність дозволяє плюмбум у сувоях-ролах зберігати,
Низька теплопровідність – кабелі надійно захищати.
Свинцевими листами реакційні камери та апарати покривають,
І у контейнерах для зберігання ізотопів уживають.
Свинець і гамма-промені, і промені рентгену поглинає:
Він на заваді опромінювання організму виступає.
Його пластинами не тільки стіни, навіть одяг обшивають
Для рентгенологів, які постійно з випромінюванням справу мають.
Плюмбум оксид – свинцевий глет в акумуляторні решітки укладають.
Він – компонент при виготовленні кришталю, як виду скла.
Кришталь у розмаїтості скляній шляхетно вирізняють
Блиск і прозорість, рівних граней кольорова гра.
А плюмбум диоксид, коричневий – це окисник,
В акумуляторах кислотних він працює,
Є сурик (змішаний оксид червоний); як барвник
У складі замазок і фарб олійних він існує.
Тетраетилсвинець як антидетонатор
Для палива моторного ще й досі фігурує.
Отруйний етилований бензин
Суворого дотримування правил потребує.
69
Бісмут «Ві»
В уяві металургів Бісмут як різновид існував,
Металів інших не знаходячи визнання.
Лише Агрікола одним із перших описав
І виробництво вісмуту, і способи видобування.
Німецькі металурги його «вайсмут» – біла маса,
Біла матерія, речовина – іменували,
Тому в німецькій і російській мовах
Цей елемент як «Вісмут» у системі прописали.
У більшості країн Європи
Вимова «Бісмут» міцно закріпилась:
Так назва символу хімічного і написання
Із літерою «Б» тепер зріднилась.
Бісмут утворює метал сріблясто-білий та крихкий на вид,
Його оксидна плівка поступово укриває.
В природі зрідка самородний вигляд має.
Трапляється також дибісмут триоксид або сульфід.
Бісмут у сплавах Вуда та Розе, що легко плавляться,
Як головний інгредієнт незмінно виступає,
А трьохвалентний бісмуту оксид твердістю славиться,
У виробництві скла оптичного застосування має.
70
Хоча в сполуках ступені окиснення Бісмут і різні проявляє,
Деякі солі бісмуту токсичність вирізняє.
П’ятивалентний Бісмут у сполуках – сильний окисник,
У будь-якому середовищі взаємодіє як окисників активний представник.
Основний бісмуту нітрат
Знайшов застосування як барвник для порцеляни.
Містить цю сіль і не один медичний препарат:
Використовують для лікування виразкової хвороби шлунку – гоїть рани.
Для лікування шкіри та її проблем –
Ерозій і різноманітних виразок – екзем –
Зовнішньо уживають дерматол і мазі на основі Ксероформу,
Щоб шкіра набувала вигляду здорового та не втрачала «форми».
71
Полоній «Ро»
Полоній – перший радіоактивний елемент,
Який Марія й П’єр Кюрі відкрили.
Його у суміші із бісмутом успішно відділили
З руди урану й дослідили невідомий компонент.
Назва Полоній, створена Склодовською-Кюрі,
На честь країни Польщі, її батьківщини.
Там народилася Марія, там щасливі дні,
Дитинство, юність проминули в колі дружної родини.
Полоній – елемент багатий на нуклідів види:
Його аж двадцять сім активних ізотопів представляють.
Важливе значення між ними набувають
Двісті дев’ятий та двісті десятий радіонукліди.
Колись полоній із відходів руд уранових видобували,
В продуктах напіврозпаду радону й радію на нього натрапляли.
А щоб полонію хоча б півграма відділити,
Тисячу тонн руди ретельно слід було переробити.
Полоній радіонуклід (двісті десятий)
Інколи до стандартних електродних сплавів залучають.
Його як джерело альфа-частинок в ядерному паливі
Для автономних приладів і апаратів уживають.
72
Полоній створює метал сріблясто-білий та важкий.
Як альфа-випромінювач дає ефект стабільний і тривкий.
Дві алотропні форми має ( ґратки різні кристалічні):
Кубічну – за низьких температур, і більш поширену – ромбічну.
Із радіонукліду бісмуту тепер полоній виділяють,
Нейтронами й протонами бісмуту ядра обробляють.
Як елемент, що альфа-промені активно випускає,
Полоній особливої уваги й обережності в роботі вимагає.
У захисному одязі з полонієм працюють,
Щоб променевої хвороби не зазнати,
Та рівень радіації уважно контролюють,
Щоб допустимої межі дотримуватись і ніколи не перетинати.
При потраплянні в організм,
Крім радіоактивної, токсичну дію виявляє,
Як всі важкі метали, накопичується:
Селезінку й систему лімфатичну уражає.
73
Астат «At»
Астат – штучно здобутий радіоактивний елемент.
Маккензі, Корсон і Сегре його нуклід зафіксували,
Коли альфа-частинками в прискорювачі ядра бісмуту бомбардували.
Тріумфом хімії та ядерної фізики став той експеримент.
Ще Менделєєвим описаний як «екайод»,
Його пізніше вже в продуктах розпаду радону дослідили.
Американські хіміки від Францію нуклід Астату відділили,
Хоча процес його видобування був складним, із безліччю турбот.
«Астатос» грецькою звучить як «нестабільний, нестійкий».
Астатом недаремно елемент цей називають.
За альфа-випромінюванням двадцять ізотопів розрізняють,
Період напіврозпаду яких короткий, нетривкий.
І серед них більш-менш стійкий лише один –
Астату радіонуклід двісті десятий.
Час напіврозпаду його – вісім годин,
І цей нуклід є у системі елементів, представник Астату.
Астат леткий, схожий на йод, при нагріванні
Він із твердого в стан газоподібний переходить.
Його нуклід, потрапивши до організму,
В залозі щитовидній накопичуючись, шкодить.
74
Утворює малорозчинну сіль із сріблом – астатид
Так само, як аргентуму броміди чи йодиди.
Його подібний до важких металів амфотерний вид
Також астат допомагає на катоді відділити.
Радон «Rn»
Радон – це газ безбарвний, радіоактивний,
Його при альфа-розпаді нукліду Радію відкрили.
І Дорн, і Резерфорд сукупно, разом, дослідили:
Радон – є продукт розпаду доволі агресивний.
Без перешкод, проходячи крізь фільтри, у легені потрапляє
В процесі дихання, себе на радіонукліди інших елементів розкладає.
Розчинний у воді та крові, альфа-випромінювач є знаний,
У кількості великій – небезпечний, у мізерній – лікар непоганий.
Слабкий розчин радону в лікуванні
Рухового апарату та нервової системи силу має.
Радонова вода на шкірі після оздоровчих ванн
Шар із активних ізотопів залишає.
Вони швидко руйнуються і нетривалим випромінюванням
Органи й тканини організму тонізують,
Знеболюють, протизапальну дію мають,
Та обмін речовин покращують і сон нормалізують.
75
1.7. Елементи сьомого періоду
Францій «Fr»
На всій Землі мізерний капітал
Складають його атоми, серед металів лужних
Францій – метал найважчий та потужний
Він радіонуклідів створює потенціал.
При альфа-розпаді актинію його
Француженка Перей для нас відкрила
У рік, коли Європу Друга світова війна
Із Гітлером надовго охопила.
Перей цей елемент цілеспрямовано шукала,
Бо Менделєєва прогнозам довіряла;
Він опис «екацезію» створив
Та його номер у системі елементів провістив.
Після війни дослідження тривали.
Цей елемент прискіпливо вивчали,
А згодом на честь Франції назвали,
Тим самим відкриття Перей і вшанували.
Францій природний ізотоп єдиний має.
Його період напіврозпаду складає
Двадцять одну хвилину, і щоразу
Францій втрачає половину атомів відразу.
76
Радій «Ra»
Кюрі подружжя промені невидимі вивчало,
Їх Беккерель в уранових солях відкрив.
Ті промені Марія радіоактивними назвала.
Цей термін результати копіткої праці науковців закріпив.
З руди уранової смоляної – настурану –
Були отримані дві особливі фракції урану,
Вони здатність до випромінювання надзвичайну мали.
Кюрі ретельно їх досліджували й розділяли.
І ось, нарешті, з однієї фракції (із бісмутом)
Одержали Полоній елемент;
Через півроку з іншої (із барієм) –
Сполуки Радію активний компонент.
Цей елемент, який поміж металів відділили,
Назвали Радій. Назву два тлумачення створили.
Одне з латинської виводять: «випромінювати», «промінь»;
А друге – з польської: «радіти», «рад» (і в українській мові має відповідний корінь).
Як елемент він надзвичайно рідкісний.
Є джерелом і альфа -, й бета -, й гамма - випромінювання, вирізняє
Його висока радіоактивність, склад ізотопів кількісний.
Радій продуктом розпаду урану й торію в природі виступає.
77
Марія й П’єр Кюрі роботі титанічній життя присвятили,
Ручною працею тонни руди переробили
І за чотири роки міліграм радій хлориду здобули,
За радіометричним методом його аналіз провели.
Пізніше електролізом був виділений радій металічний,
Метал сріблясто-білий, за властивостями – барію аналогічний.
Але температуру вищу за звичайну має,
Енергія власного розпаду його завжди підігріває.
Сполуки Радію світяться в темряві,
Під впливом випромінювання кольори міняють.
А йони Радію в червоний полум’я забарвлюють
І розпаду радіоактивному всі інтенсивно підлягають.
Робота з радієм дотримування правил радіоактивної безпеки вимагає.
А максимально допустима доза в один мікрограм
(Є значно меншою, ніж для отруйних інших речовин) –
Своєю небезпечністю та дією жахливою на організм вражає.
78
2. ДОДАТКИ
Додаток 2.1.
Бура «Na2B4O7 • 10H2O»
Боратна кислота, борати, бориди,
Корінь тут один –
Це Бор, що об’єднав собою
Різноманітність речовин.
У назвах тих є спільна риса,
В них загадка звучить одна –
Це сіль, яку араби звали
«Бурак» [buraq], по-нашому – бура.
Латиною бура – «боракс» [borax],
А звідси і до Бора близько.
Натрій тетраборат – ось так:
Об’ємно, ємко й урочисто.
Вона давно людям знайома
Як антисептик, консервант,
Паяє, зварює метали,
В ній ювеліра є талант!
Для боротьби із тарганами,
Для виробництва добрив, скла,
Сортів поливи та емалі
Бура жаданою була.
79
Коли сплавляється з оксидами металів,
«Перли бури» утворює блискучі:
Борати, склоподібні, кольорові,
Приваблюють красою неминуче.
80
Додаток 2.2.
Загадка «Натрій»
Під шаром гасу зберігають
Так, щоб не трапилось біди.
Він, наче в ковзанах, кружляє
На мерехтливім тлі води.
Реакція швидка, бурхлива:
Угору – водень, а у розчин – луг.
Він, виявляючи активність,
Є в складі багатьох сполук.
Якщо бажаєте наявність його
У солі дослідити –
На колір полум’я погляньте:
Воно чимдуж почне жовтіти.
81
Додаток 2.3.
Натрій хлорид «NaCl»
Хлориди Землі на відомі:
Сильвін, сильвініт і галіт.
Їх поклади досить вагомі,
За значенням перший – галіт.
Його ми зустрінемо в морі,
А весь океан світовий –
Це розчин кухонної солі
Та інших, солоно-гіркий.
Є натрій хлорид і у крові,
Тканинних рідинах, його
Вживають тварини і люди
Із їжею, тільки й всього.
В живих організмах ця сіль
В гідратах утримує воду,
Без неї – слабкість та біль,
Бо нам не здолати природу.
Та в надлишку солі, також,
Користі не винайдуть люди,
Сто грам одноразово вжиті –
Є доза смертельна отрути.
82
Це натрій хлорид чи галіт,
І кажуть ще «сіль кам’яна»,
Без неї – країн промисловість
У скруті: вона ж головна.
Для зберігання продуктів,
Консервування, соління,
Для добування соди,
Лугу й миловаріння.
Її замість грошей вживали,
За сіль продавали рабів,
Коштовності – перли й корали –
Міняли за неї без слів.
Колись чумаки доправляли
Ту сіль кам’яну на волах,
Що в запряг розміщені парами,
Валкою шли по степах.
А хлібом із сіллю вітали
Слов’яни почесних гостей,
Бо мудрість стару шанували:
Цінніших немає речей.
83
Додаток 2.4.
Сполуки Кальцію
Сполуки Кальцію відомі так давно,
Що й не згадати, як то повелося:
Із вапняку споруди мурувати,
Із мармуру колони висікати,
І плитами підлогу вистилати,
У світі цілому, напевно, не знайшлося
В історії людей інших сполук,
Щоб так підтримували будівництва дух.
У єгиптян з’явилося вапно,
Його із кальцій карбонату добували.
У суміші з водою і піском
Вапняний розчин вправно «учиняли».
А потім люди винайшли цемент –
Сіренький порошок, що виробляли,
Коли вапняк із глиною спікали.
Тоді істотним став один момент:
Бетон (єднання кальцій силікату і піску з водою)
Досить швидко застигає,
Стає твердим, як справжній моноліт,
І міцність каменю поволі набуває.
84
Найбільш поширеним є кальцій карбонат,
Багато різних форм його існують:
Кальцит і мармур, крейда і вапняк,
Корали, перли, мушлі нас дивують.
Його розчинність вуглекислий газ
Підвищує, створивши кислі солі.
Це є ознакою для твердості води,
Що тимчасовою прозвали мимоволі.
85
ПІСЛЯМОВА
Сорок чотири елементи –
Це не багато і не мало.
Маю надію, що вам збірка
Поезій до душі припала.
Рядки віршовані хімічні,
Можливо і не дивували,
Проте у спосіб незвичайний
Знань подання пропонували.
Нехай недосконала рима,
Не в ряд шикуються слова,
Та в серці жевріє надія:
У віршах хімія – жива!
86
Список використаної літератури
Барков С. А. Галогены и подгруппа марганца. Элементы VII группы периодической системы Д. И. Менделеева. Пособие для учащихся. – М. : Просвещение, 1976. – 112 с., ил.
Вишневский Л. Д. Под знаком углерода : элементы IV группы периодической системы Д. И. Менделеева. Книга для учащихся. – 2-е изд. – М. : Просвещение, 1983. – 176 с., ил.
Волков В. А. Выдающиеся химики мира : Биографический справочник / В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова. – : Под ред. В. М. Кузнецова. – М. : Высшая школа, 1991. – 656 с., ил.
Вступ до хімічної номенклатури. Для викладачів і вчителів хімії та учнів середніх навчальних закладів / Білодід О. І., Голуб О. А., Корнілов А. М., Корнілов М. Ю.,
Кутров Г. П., Нерознак С. В., Цимбал Н. А. – К. : Школяр, 1997. – 48 с., іл.
Гончаров А. И. Справочник по химии / А. И. Гончаров, М. Ю. Корнилов. – 2-е изд. – К. : Вища школа, 1978. – 308 с.
Довідник з хімії для вчителів. / О. І. Астахов, Т. А. Борода, Г. І. Касьяненко, В. М. Михацька. – : Під ред. О. І. Астахова. – К. : Радянська школа, 1976. – 351 с., іл.
Любимов И. М. Редкие элементы и их география. Книга для учащихся. – М. : Просвещение, 1977. – 110 с., ил.
Некрасов Б. В. Учебник общей химии. – Изд. 3-е. – М. : Химия, 1972. – 472 с.
Немчанинова Г. Л. Путешествие по шестой группе. Элементы VI группы периодической системы Д. И. Менделеева. Пособие для учащихся. – М. : Просвещение, 1976. – 128 с., ил.
Николаев А. Л. Первые в рядах элементов : элементы I группы периодической системы Д. И. Менделеева. Книга для учащихся. – М. : Просвещение, 1983. – 128 с., ил.
Турмаль А. П. Рождённые электричеством : элементы II группы периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева / А. П. Турмаль, В. И. Цирельников. – Книга для учащихся. – М. : Просвещение, 1983. – 143 с., ил.
Рабинович В. А. Краткий химический справочник / В. А. Рабинович, З. Я. Хавин. – Изд. 2-е, испр. и доп. – под общ. ред. В. А. Рабиновича. – Ленинград : Химия, 1978. – 392 с.
Російсько-український словник / [ укладачі : Ганич Д. І., Олійник І. С.]. – видання п’яте. – К. : Радянська школа, 1979. – 1011 с.
87
Справочник по элементарной химии [ Под общ. ред. Пилипенко А. Т. ]. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – К. : Наукова думка, 1978. – 544 с.
Справочник по химии [ Воскресенский П. И., Каверина А. А., Парменов К. Я., Цветков Л. А., Эпштейн Д. А. ]. – Пособие для учащихся. Изд. 4-е, перераб. – М. : Просвещение, 1978. – 287 с., ил.
Сучасний тлумачний словник української мови : 60 000 слів / Уклад. Н. Кусайкіна,
Ю. Цибульник : За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х. :
ВД «школа», 2011. – 784 с.
Українська орфографія, пунктуація, граматика та стилістика в таблицях і схемах /
Укл. О. М. Журенко. – Х. : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011. – 192 с.
Хімія : Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів : навчально-методичний посібник. – К. : Літера ЛТД, 2009. – 464 с.
Шалинец А. Б. Провозвестники атомного века. Элементы III группы периодической системы Д. И. Менделеева. – Пособие для учащихся. – М. : Просвещение, 1975. – 192 с., ил.