09.11.2014 22:38

Хурса Юлія Петрівна

Учитель вищої категорії, старший учитель

Полтавська гімназія № 13

Полтавської міської ради Полтавської області

Методика організації різних форм навчання учнів на уроках хімії

 

На сучасному етапі розвитку суспільства в Україні перед хімічною освітою постають нові завдання щодо її подальшого вдосконалення.

Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей та створення ефективних механізмів їх упровадження.

У шкільній програмі з хімії зазначено, що метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для творчої самореалізації особистості, її соціалізації, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки, розуміння науково-природничої картини світу, виховання громадянина суспільства.

Основними складовими поняттями в компетентнісному підході виступають компетенція і компетентність. Існують певні розбіжності  щодо правильності визначення і співставлення цих понять, незважаючи на постійні розробки їх структури. На мою думку компетентність є результатом набуття компетенцій.

Науковці виділяють два основні блоки компетенцій, які утворюють життєву компетентність особистості:

- базові (особистісно-центровані);

- похідні (суспільно-центровані).

До складу базових компетенцій відносять фізичну, когнітивну, емоційно-вольову, творчу, життєтворчу, духовну компетенції та пов’язані з ними здатності. На основі базових компетенцій відбувається становлення похідних (суспільно-центрованих) компетенцій, до яких належать соціальна, соціально-рольова, комунікативна, інформативна, економічна, трудова (професійна), технологічна, екологічна, громадянська (політико-правова), етнокультурна та організаційна компетенції.

Компетентність, на відміну від компетенції, має в собі елемент готовності до ситуації через особистісну характеристику людини, через перехід від якості знання до якості діяльності, яка може бути нестандартною. І тому за своєю суттю поняття «компетентність» є значно ширшим від поняття

«компетенція». Компетентність містить складовий елемент готовності до виконання поставлених задач, а також включає в своє поняття елементи особистісних характеристик людини.

Основні групи компетентностей, можна охарактеризувати таким чином: 
- соціальні – характеризують уміння організовувати власну трудову діяльність, оцінювати власні професійні можливості; характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві, тобто брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій, приймати діяльність демократичних інститутів суспільства, а також передбачають оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності;

- полікультурні – характеризують не тільки оволодіння досягненнями культури, але й розуміння та повага до людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас, політичних уподобань та соціального становища; 
- комунікативні – передбачають вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами у сфері культурних, мовних, релігійних відносин, здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур. 

- інформаційні – передбачають оволодіння новими інформаційними технологіями, умінням відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її та використовувати різні джерела інформації для власного розвитку;

- діяльнісно-творчі – характеризують вміння продуктивно та творчо працювати, вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах; 

-  саморозвитку і самоосвіти – передбачають потребу і готовність постійно навчатися протягом всього життя, передбачають оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки. 

Зміст і методика викладання навчальних предметів, зокрема хімії, мають певні складові, відповідно до формування компетентності учнів. Так до способів формування соціальної компетентності учнів на уроках хімії відносяться: розвиток здібностей і обдарованості учнів за рахунок особистісно орієнтованого підходу у навчанні, стимулювання пізнавальної активності, забезпечення співробітництва, роботи в команді, забезпечення мотивації діяльності, усвідомлення власного внеску у спільну працю, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, вибір раціональних способів розв’язання проблем, формування адекватних критеріїв оцінки й самооцінки, вміння використовувати власний досвід і адаптуватися до змін.

Надійним засобом створення умов для формування компетентної особистості учнів є апробація нових педагогічних ідей, методик передового педагогічного досвіду на практиці, впровадження сучасних інтерактивних методів і технологій.

Вважаю, що процес навчання і виховання потрібно намагатись спрямовувати на розвиток ключових компетентностей шляхом використання насамперед сучасних інтерактивних методів та технологій.

Саме така форма організації навчально-виховного процесу створює

комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність,

інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють опануванню

учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння

розмірковувати, аналізувати, робити свідомі висновки, розв'язувати проблемні ситуації. В сучасній педагогічній літературі відсутня єдність в термінології стосовно тлумачення поняття інтерактивну. Відповідно терміном «інтерактив» називають: і технологію, і метод, і форму. Головна роль в інтерактиві відводиться розвиваючим методам – пошуковим, дослідницьким. Учень переходить із ролі споживача у роль пошуковця. Учитель повинен дати можливість учню відчути свою необхідність та інтелектуальну спроможність, охоплюючи роботою більшу частину учнів класу. На мою думку основними принципами на яких має ґрунтуватися формування соціальної компетентності є:

-         принцип свободи вибору;

-         принцип доцільності;

-         принцип рольової участі

Далі пропоную до розгляду такі методи інтерактивного навчання:

«активна життєва позиція»;

«чотири кути»;

«мозковий штурм»

Найкращими методами для втілення  принципу свободи вибору будуть такі інтерактивні методи, як «Активна життєва позиція» та «Чотири кути». Так використання методу «Чотири кути» дає можливість розв’язання однієї проблеми чотирма різними способами.

В 10-му та 11-му класах, рівня стандарту, під час вивчення тем: «Значення озонового шару для життя організмів на Землі», «Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля», «Поняття про будівельні матеріали», «Охорона навколишнього середовища під час виробництва і застосування металів», «Розвиток металургійних виробництв в Україні», Охорона довкілля від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини та використання продуктів її переробки», «Шкідливий вплив алкоголю на організм людини», «Шкідливий вплив вживання наркотичних речовин та тютюнопаління», «Правила користування побутовими хімікатами» тощо, доречно застосовувати методи: «активна життєва позиція» та « чотири кути» в контексті уроків-конференцій, уроків-диспутів, розробок індивідуальних та групових учнівських проектів.

Для формування комунікативної компетентності використовуються такі інтерактивні методи, як «Експрес-опитування» та «Мозковий штурм».

Метод «Експрес-опитування» найчастіше застосовують на етапі актуалізації опорних знань і закріпленні отриманих, він дає можливість повторити кожен засвоєний термін декілька разів.

 Метод «мозкового штурму» - визначається як метод групового розв'язання творчої проблеми або метод комунікативної атаки. Цей метод основним своїм завданням має генерування щонайбільшої кількості ідей та вибір найбільш відповідної з них. Метод «мозкового штурму» спрямований на активізацію творчої думки учнів та виховання взаємоповаги, співчуття, впевненості, розкриття творчого потенціалу дитини та сприяння появі почуття психологічної захищеності. При застосуванні методу «мозкового штурму» учні обов’язково повинні знати певні правила:

-         можна говорити усе, що спадає на думку, відповідно до теми;

-         не обговорювати та не критикувати висловлювання інших;

-         можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим, бо розширення запропонованої ідеї тільки заохочується.

На власних уроках хімії я достатню увагу приділяю опорно-інформаційним схемам – різновиду дієвого схематичного унаочнення. Використання опорних схем сприяє кращому осмисленню нового матеріалу, розумінню взаємозв’язків і залежностей, чіткій підготовці домашнього завдання, правильній відповіді під час перевірки знань, швидкій орієнтації в різних проблемних ситуаціях, активізації пізнавальних інтересів, крім того, підвищує мотивацію вивчення хімії, як предмета у школі.

Чимале значення має і використання на уроках комп’ютера та ноутбуків, які працюють у шкільній мережі WI-FAI. Інтернет-тести можуть бути чудовою альтернативою звичайних письмових самостійних робіт на закріплення вивченого матеріалу чи слугувати альтернативою усного експрес-опитування при вивченні великого обсягу теоретичного матеріалу. Важливою складовою є також залучення  в роботу повноекранних відеофрагментів із демонстрацією експериментів чи інтерактивних моделей атомів, молекул різних речовин, які дозволяють учням спостерігати процеси та об’єкти, не доступні для безпосереднього спостереження. Виконання тесту із вправами різного рівня складності, із можливістю перевірки відповідей, коли одразу по закінченні роботи учень має готовий результат оцінювання, а також, ще дві додаткові спроби для його подальшого удосконалення, дозволяє учням успішно застосовувати ці програми для закріплення та поглиблення власних знань.

Вважаю, що інтерактивні форми навчання бажано застосовувати послідовно та регулярно під час вивчення кожного розділу шкільної програми чи якоїсь великої теми. Саме за таких умов у школярів будуть сформовані необхідні вміння й навички. Не доцільно використовувати однакові формі чи методі, доцільно чергувати їх, в залежності від умов, та час від часу урізноманітнювати.

В якості конкретного прикладу пропоную до вашої уваги різновиди завдань на закріплення матеріалу однієї із шкільних тем курсу хімії 10 класу (рівень стандарту):

Тема уроку: Нітратна кислота й нітрати, їх поширеність у природі. Проблема вмісту нітратів у харчових продуктах.

Цілі уроку: розвивати знання учнів про кислоти та їхні солі на прикладі властивостей нітратної кислоти та нітратів; ознайомити учнів із фізичними й хімічними властивостями нітратної кислоти, як спільними для всіх кислот так і специфічними; показати особливості взаємодії нітратної кислоти з металами, сформувати уявлення про якісну реакцію на нітратну кислоту та її солі.

Зразки опорно-інформаційних схем:

Схема №1

Нітратна кислота

І. Будова молекули нітратної кислоти: HNO₃                                     

Ступінь окиснення Нітрогену у складі нітратної кислоти: +5

Mr (HNO₃) = 63

ІІ. Фізичні властивості нітратної кислоти: безбарвна рідина, жовтіє при зберіганні, має різкий запах, вибухонебезпечна, у повітрі „димить”,

r = 1,5 г/см³, t_кип. = 86 ⁰С, t_{замерз.} = – 41 ⁰С

ІІІ. Хімічні властивості нітратної кислоти:

A.              Загальні з іншими кислотами:

1. Дисоціація (Н⁺ змінює колір індикатору): HNO₃ ↔ Н⁺ + NO₃^–

2. Взаємодія з основними оксидами: CuO + 2HNO₃ → Cu(NO₃)₂  +  Н₂О

CuO + 2H⁺ → Cu²⁺ + Н₂О

3. Взаємодія з основами:

а) із розчинними у воді (лугами): NaOH + HNO₃ → NaNO₃ + H₂O

H⁺ + OH^– → H₂O (реакція нейтралізації)

б) із нерозчинними у воді основами: Fe(OH)₃↓+ 3HNO₃ → Fe(NO₃)₃ + 3H₂O

Fe(OH)₃↓ + 3H⁺ → Fe³⁺ + 3H₂O (реакція нейтралізації)

4. Взаємодія із солями слабких і летких кислот:

Na₂CO₃ + 2HNO₃ → 2NaNO₃ + CO₂↑ + H₂O

CO₃^2– + 2H⁺ → CO₂↑ + H₂O

CaCO₃↓ + 2HNO₃ → Ca(NO₃)₂ + CO₂↑ + H₂O

CaCO₃↓ + 2H⁺ → Ca²⁺ + CO₂↑ + H₂O

Б. Специфічні властивості нітратної кислоти:

1. Розклад:

                           t, hν                   

4HN⁺⁵O^-2₃      →    4N⁺⁴O₂↑ + O⁰₂↑ + 2H₂O

                         бурий газ

2O^–2 – 4е^– → O₂⁰   1   відновник, окиснення

N⁺⁵ + 1е^– → N⁺⁴    4   окисник, відновлення

2. HNO₃(концентрована) – сильний окисник, руйнує білки, забарвлює продукти їх взаємодії у яскраво-жовтий колір;

скипидар і деревні ошурки в концентрованій нітратній кислоті спалахують.

3. Взаємодія нітратної кислоти з металами:

а) з активними металами (Ca, Mg, Zn):

Якщо кислота майже концентрована – виділяється NO↑:

3Mg⁰ + 8HN⁺⁵O₃ → 3Mg⁺²(NO₃)₂ + 4Н₂О + 2N⁺²O↑

Mg⁰ – 2е^– → Mg⁺²   3   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 3е^– → N⁺²       2   окисник, відновлення

Концентрована нітратна кислота пасивує Al.

Якщо кислота розбавлена – виділяється N₂O↑ або N₂↑:

4Mg⁰ + 10HN⁺⁵O₃ → 4Mg⁺²(NO₃)₂ + 5Н₂О + N₂⁺¹O↑

Mg⁰ – 2е^– → Mg⁺²    4   відновник, окиснення;

2N⁺⁵ + 8е^– → 2N⁺¹     1   окисник, відновлення      

Для реакції краще застосовувати Ni i Fе.

Якщо кислота дуже розбавлена – виділяється NН₃↑ або NН₄NO₃:

4Mg⁰ + 10HN⁺⁵O₃ → 4Mg ⁺²(NO₃)₂ + 3Н₂О + N^-3Н₄NO₃

Mg⁰ – 2е^– → Mg⁺²   4   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 8е^– → N^–3        1   окисник, відновлення

б) із металами середньої активності (Ni, Fe, Cr):

Якщо кислота концентрована – реакція не відбувається. Кислота пасивує ці метали .

Якщо кислота не дуже розбавлена (в залежності від концентрації), виділяються: NO₂↑, NO↑, N₂O↑:

Fe⁰ + 4HN⁺⁵O₃ → Fe⁺²(NO₃)₂ + 2Н₂О + 2N⁺⁴O₂↑

Fe ⁰ – 2е^– → Fe ⁺²    1   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 1е^– → N⁺⁴      2   окисник, відновлення

в) із малоактивними металами (Cu, Hg, Ag):

Якщо кислота концентрована – виділяється NO₂↑:

Cu⁰ + 4HN⁺⁵O₃ → Cu⁺²(NO₃)₂ + 2Н₂О + 2N⁺⁴O₂↑

Cu ⁰ – 2е^– → Cu ⁺²   1   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 1е^– → N⁺⁴      2   окисник, відновлення

Якщо кислота розбавлена – виділяється NO↑:

3Cu⁰ + 8HN⁺⁵O₃ → 3Cu⁺²(NO₃)₂ + 4Н₂О + 2N⁺²O↑

 

Cu ⁰ – 2е^– → Cu ⁺²   3   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 3е^– → N⁺²      2   окисник, відновлення

г) з благородними металами (Au, Pt, Os, Rh, Ir, Та) нітратна кислота не взаємодіє!

Нітратна кислота, під час реакції з металами, дає широкий спектр сполук – замість водню виділяються різні оксиди Нітрогену ( N₂O, NO₂, NO), азот  (N₂), чи навіть амоніак (NН₃) або солі амонію (NН₄NO₃). Маючи максимальний позитивний ступінь окиснення N⁺⁵, атом Нітрогену є сильним окисником, який, забираючи електрони у атомів металів –  відновлюючись, змінює свій ступінь окиснення до +4, +2, +1, 0, –3.

4. Окиснення концентрованою нітратною кислотою деяких неметалів (наприклад вугілля):

3C⁰ + 4HN⁺⁵O₃ → 3C⁺⁴O₂ + 2Н₂О + 4N⁺²O↑

C⁰ – 4е^– → C⁺⁴      3   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 3е^– → N⁺²    4   окисник, відновлення

5. Якісна реакція на нітрат-іон (NO^-₃):

Для кислоти – взаємодія концентрованої HNO₃ із Cu, а якщо це нітрат, тоді, спочатку, потрібно отримати HNO_{3 (конц.)}:

Ca(NO₃)₂ + H₂SO_4(конц) → CaSO₄ + 2НNO_3(конц.)

Cu + 4HNO_3(конц.) → Cu(NO₃)_{2(синій розчин)} + 2Н₂О + 2NO_{2(бурий газ)}↑

При роботі з концентрованою нітратною кислотою потрібно суворо дотримуватися вимог безпеки життєдіяльності при поводженні з кислотами. Не допускати її попадання на шкіру і одяг, обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту: гумові рукавички, спец. одяг, захисну маску та окуляри!

IV. Добування нітратної кислоти:

а) в лабораторії при t_min = 150 ⁰С:

NaNO₃ + H₂SO₄ → NaHSO₄ + HNO₃

    тв.         конц.        гідрогенсульфат

Якщо t >, утворюється Na₂SO₄, та відбувається розклад HNO₃!

б) стадії виробництва у промисловості: N₂ → NH₃ → NO → NO₂ → →HNO₃

Умови перебігу реакцій, які використовуються при виробництві нітратної кислоти:

1.Окиснення амоніаку за температури 800 - 850 ⁰С, в присутності каталізаторів Pt, Rh

4NH₃ + 5O₂ → 4NO + 6H₂O

Реакція екзотермічна, гетерогенна, каталітична, необоротна

2. 2NO + O₂ ↔ 2NO₂, t – звичайна, р = 1 МПа,

Реакція екзотермічна, гомогенна, некаталітична, оборотна.

Зі зменшенням об’єму суміші потрібен надлишок одного із реагентів.

3. 4NO₂ + O₂ + 2H₂O ↔ 4HNO₃,

Реакція екзотермічна, гетерогенна, некаталітична, оборотна, р = 5 МПа

V.  Застосування нітратної кислоти:

 

Барвники

Ліки

Пластмаси

Волокна

Фотоплівка

Мінеральні азотні добрива

Вибухові речовини

«Царська горілка» 1V HNO3 до 3V HCl

 

 

«Царська горілка» – суміш двох кислот (HNO_3(конц.) і HCl у співвідношенні 1:3). Розчиняє благородні метали (Au, Pt)

Au⁰ + 3HCl + HN⁺⁵O₃ → Au⁺³Cl₃ + N⁺²O↑ + 2H₂O

Au⁰ – 3е^– → Ag ⁺³   1   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 3е^– → N⁺²       1   окисник, відновлення

 

Схема №2

Взаємодія нітратної кислоти з металами

Концентрація кислоти	Активні метали (Li, K, Na, Ba, Ca, Mg, Al, Mn, Zn)	Метали середньої активності (Fe, Ni, Sn, Cr, Pb…)	Малоактивні метали (Cu, Hg, Ag)
HNO3 максимально концентрована	Сіль + Н2О + NO2↑ Al – пасивує	Сіль + Н2О + NO2↑  Fe, Ni, Cr – пасивує	Сіль + Н2О + NO2↑
HNO3 майже концентрована	Сіль + Н2О + NO↑	Сіль + Н2О + NO↑	Сіль + Н2О + NO2↑
HNO3 розбавлена	Сіль + Н2О + N2↑ (N2O↑)	Сіль + Н2О + N2O↑	Сіль + Н2О + NO↑
HNO3 сильно розбавлена	Сіль + Н2О + NH3↑ (NH4NO3)	Сіль + Н2О + N2↑	Сіль + Н2О + NO↑

Сіль у схемі, це – нітрат

 

Li⁰ + 2HN⁺⁵O_{3 (конц.)} → Li⁺¹NO₃ + Н₂О + N⁺⁴O₂↑

Li⁰ – 1е^– → Li⁺       1   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 1е^– → N⁺⁴     1   окисник, відновлення

 

8Li⁰ + 10HN⁺⁵O_{3 (розб.)} → 8Li⁺¹NO₃ + 5Н₂О + N₂⁺¹O↑

Li⁰ – 1е^– → Li⁺        8   відновник, окиснення;

2N⁺⁵ + 8е^– → 2N⁺    1   окисник, відновлення   

 

8Li⁰ + 10HN⁺⁵O_{3 (сильно розб.)} → 8Li⁺¹NO₃ + 3Н₂О + N^-3Н₄NO₃

Li⁰ – 1е^– → Li⁺     8   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 8е^– → N^–3   1   окисник, відновлення           

 

Ca⁰ + 4HN⁺⁵O_{3 (конц.)} → Ca⁺²(NO₃)₂ + 2Н₂О + 2N⁺⁴O₂↑

Ca⁰ – 2е^– → Ca⁺²  1   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 1е^– → N⁺⁴    2   окисник, відновлення

   

5Ca⁰ + 12HN⁺⁵O_{3 (розб.)} → 5 Ca⁺²(NO₃)₂ + 6Н₂О + 2N₂⁰↑

Ca⁰ – 2е^– → Ca⁺²    5   відновник, окиснення;

2N⁺⁵ + 10е^– → N₂⁰  1   окисник, відновлення                                    

 

4Mg⁰ + 10HN⁺⁵O_{3 (розб.)} → 4Mg⁺²(NO₃)₂ + 5Н₂О + N₂⁺¹O↑

Mg⁰ – 2е^– → Mg⁺²   4   відновник, окиснення;

2N⁺⁵ + 8е^– → 2N⁺     1   окисник, відновлення

   

4Ca⁰ + 10HN⁺⁵O_{3 (сильно розб.)} → 4 Ca⁺²(NO₃)₂ + 3Н₂О + N^-3Н₄NO₃

Ca⁰ – 2е^– → Ca⁺²    4   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 8е^– → N^–3       1   окисник, відновлення                             

 

4Zn⁰ + 9HN⁺⁵O_{3 (сильно розб.)} → 4Zn⁺²(NO₃)₂ + 3Н₂О + N^-3Н₃

Zn⁰ – 2е^– → Zn⁺²    4   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 8е^– → N^–3       1   окисник, відновлення

   

Pb⁰ + 4HN⁺⁵O_{3 (конц.)} → Pb⁺²(NO₃)₂ + 2Н₂О + 2N⁺⁴O₂↑

Pb ⁰ – 2е^– → Pb ⁺²   1   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 1е^– → N⁺⁴     2   окисник, відновлення

 

Fe⁰ + 4HN⁺⁵O_{3 (розб.)} → Fe⁺³(NO₃)₃ + 2Н₂О + N⁺²O↑

Fe ⁰ – 3е^– → Fe ⁺³    1   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 3е^– → N⁺²       1   окисник, відновлення

      

5Ni⁰ + 12HN⁺⁵O_{3 ( сильно розб.)} → 5Ni⁺²(NO₃)₂ + 6Н₂О + 2N₂⁰↑

Ni⁰ – 2е^– → Ni⁺²       5   відновник, окиснення;

2N⁺⁵ + 10е^– → N₂⁰    1   окисник, відновлення

             

Hg⁰ + 4HN⁺⁵O_{3 (конц.)} → Hg⁺²(NO₃)₂ + 2Н₂О + 2N⁺⁴O₂↑

Hg ⁰ – 2е^– → Hg ⁺²   1   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 1е^– → N⁺⁴      2   окисник, відновлення

 

3Ag⁰ + 4HN⁺⁵O_{3 (розб.)} → 3Ag⁺¹NO₃ + 2Н₂О + N⁺²O↑

Ag ⁰ – 1е^– → Ag ⁺    3   відновник, окиснення;

N⁺⁵ + 3е^– → N⁺²      1   окисник, відновлення

Схема №3

Нітрати

Нітрати – солі нітратної кислоти, тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді.

Утворюються внаслідок дії нітратної кислоти на метали, основні оксиди, амоніак і деякі солі.

8Na + 10HNO₃ = 8NaNO₃ + NH₄NO₃ + 3H₂O

Na₂O + 2HNO₃ = 2NaNO₃ + H₂O

NaOH + HNO₃ = NaNO₃ + H₂O

NH₃ + HNO₃ = NH₄NO₃            

K₂CO₃ + 2HNO₃ = 2KNO₃ + CO₂↑ + H₂O

При нагріванні розкладаються з виділенням кисню:

1. Якщо метал розміщений до Мg в ряду активності металів:

 Me(NO₃)_x → Me(NO₂)_x + O₂↑

2. Якщо метал розміщений в ряду активності металів від Mg до Cu:           Me(NO₃)_x → Me₂O_x + NO₂↑ + O₂↑

3. Якщо метал розміщений в ряду активності металів після Cu:                 Me(NO₃)_x → Me + NO₂↑ + O₂↑

Азотні добрива – речовини, які містять Нітроген і вносяться в ґрунт для підвищення врожайності.

Мінеральні добрива:

1. Селітри – нітрати лужних і лужно-земельних металів та амонію: KNO₃ – калієва селітра (калій нітрат), NaNO₃ – натрієва селітра (натрій нітрат), NH₄NO₃ – аміачна селітра (амоній нітрат).

2.  Солі амонію (NH₄)₂SO₄

3.  Рідкий амоніак NН₃

4.  Амоніачна вода NH₃·H₂O.

Комбіновані добрива:

амофоси NH₄H₂PO₄

Якщо до амофосу додати калійну селітру, то утвориться амофоска – комбіноване добриво (містить Нітроген, Фосфор, Калій).

NH₄H₂PO₄ + (NH₄)₂HPO₄+ KNO₃

Експрес-опитування по матеріалам опорно-інформаційних схем:

1.     Назвіть специфічні властивості будови молекули нітратної кислоти.

2.     Які фізичні властивості відрізняють нітратну кислоту від інших?

3.     Як взаємодіє концентрована нітратна кислота з хімічно активними металами?

4.     Як взаємодіє розбавлена нітратна кислота з хімічно активними металами?

5.     Як впливає концентрація кислоти на те, які продукти утворяться в наслідок реакції?

6.     Як взаємодіє розбавлена нітратна кислота з малоактивними металами?

7.     Як взаємодіє концентрована нітратна кислота з малоактивними металами?

8.     Що собою являють нітрати?

9.     Які особливі властивості нітратів відрізняють їх від інших солей?

10.                        Яку загрозу може становити надлишок нітратів у харчових продуктах?

11.                        Що відбувається з нітратами, які містяться в овочах, при  потраплянні їх в організм?

12.                        Як запобігти потраплянню надлишку нітратів до нашого організму?

Зразок питань одного із 100 варіантів інтернет-тесту

Тестовий контроль знань

Варіант 15

1.                Вкажіть метал, під час взаємодії якого з концентрованою нітратною кислотою виділяється NO₂:
Виберіть правильну відповідь
 А) Al
 Б) Cu
 В) Ca
 Г) Na

 

2.                Вкажіть які речовини утворюються під час термічного розкладу аргентум (I) нітрату:
Виберіть правильну відповідь
 А) Ag, NO₂ та O₂
 Б) Ag та NO₂
 В) Ag₂O та NO₂
 Г) Ag₂O, NO₂ та O₂

 

3.                Рослини засвоюють Нітроген неорганічних сполук, який є в ґрунті, у вигляді:
Виберіть правильну відповідь
 А) солей нітратної кислоти
 Б) йонів  NH₄⁺ та NO₂^-
 В) йонів  NH₄⁺ та NO₃^-
 Г) амоній хлориду

 

4.                Вкажіть групу речовин, які взаємодіють із концентрованою нітратною кислотою:
Виберіть правильну відповідь
 А) Cu, CuO, KOH
 Б) Fe, Cu, NaOH
 В) Cu, SiO₂, K₂CO₃

 Г) Cu, N₂O₅, CaCl₂

 

5.                Вкажіть скільки електронів приєднав атом Нітрогену в молекулі HNO₃, якщо його ступінь  окиснення дорівнює -3:
Виберіть  правильну  відповідь
 А) 5
 Б) 6
 В) 7
 Г) 8

 

6.                Вкажіть, який оксид Нітрогену на повітрі легко окиснюється:
Виберіть правильну відповідь
 А) N₂O
 Б) NO
 В) NO₂
 Г) N₂O₅

 

7.                Вкажіть формули речовин, які утворюються під час взаємодії амоніаку з киснем, у присутності каталізатора:
Виберіть правильну відповідь
 А) NO₂ та H₂O
 Б) N₂ та H₂O
 В) NO та H₂O
 Г) N₂O та H₂O

 

8.                Вкажіть сполуку в якій ступінь окиснення Нітрогену дорівнює -3:

Виберіть правильну відповідь
 А) Mg₃N₂
 Б) NO₂
 В) KNO₂
 Г) N₂O

 

9.                Вкажіть, скільки електронів містить атом Нітрогену на зовнішньому енергетичному рівні – електронному шарі:
Виберіть правильну відповідь
 А) 4
 Б) 3
 В) 7
 Г) 5

 

10.           Вкажіть кількість неспарених електронів у атомі Нітрогену:
Виберіть правильну відповідь
 А) 1
 Б) 2
 В) 3
 Г) 4

 

11.           Нітроген (II) оксид можна одержати:

Виберіть правильну відповідь
 А) під час розкладання нітратної кислоти
 Б) під час взаємодії міді з розбавленою нітратною кислотою
 В) під час взаємодії міді з концентрованою нітратною кислотою

  Г) під час розкладання калій нітрату

 

12.           Вкажіть речовини з якими може взаємодіяти Нітроген (IV) оксид:
Виберіть правильну відповідь
 А) з водою та лугом
 Б) із лугом та нітратною кислотою
 В) із киснем та цинком
 Г) із киснем та азотом

 

Правильні відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Б	А	В	А	Г	Б	В	А	Г	В	Б	А

 

 

 

Тестовий контроль знань проводиться для закріплення вивченого матеріалу протягом 5-7 хвилин уроку з використанням ноутбуків із задіяною до роботи системою бездротового зв’язку.

По завершенні роботи з тестом кожен учень автоматично отримує оцінку, яка висвічується на екрані і визначається кількістю зроблених ним правильних відповідей. Якщо отримана оцінка не відповідає прагненням учня, він має право перездати тест. Кожен учень отримує три паролі до трьох різних варіантів і має три спроби на виконання тесту з даної теми. В шкільний журнал виставляється оцінка, найвища з трьох, одержаних учнем.

10 клас (рівень стандарту)

Контрольна робота «Властивості нітратної кислоти, нітратів»

Варіант І	Варіант ІІ	Варіант ІІІ
1. Складіть рівняння окисно-відновної реакції між металом та концентрованою нітратною кислотою. Визначте окисник і відновник:
Na	Hg	Pb

2. Складіть рівняння хімічних реакцій за схемою перетворень:

N2→NO → →NO2 →HNO3 →  →Fe(NO3)3

NH4Cl→NH3→NO→NO2→ →HNO3

NH3 →N2→NO→ →NO2→KNO3

3. Методом електронного балансу визначте коефіцієнти в рівняннях, окисник, відновник:

N2 + H2 →NH3↑; LiNO3→LiNO2+ O2↑

Fe(NO3)3→Fe2O3 + +NO2↑+ O2↑; HNO3→NO2↑+H2O + O2↑

AgNO3→Ag + NO2↑+ +O2↑; Ca(NO3)2 → →Ca(NO2)2 + O2↑

4. Складіть рівняння окисно-відновної реакції між металом та розбавленою нітратною кислотою. Визначте окисник і відновник:

Ag + HNO3 → NO↑ + +… кислота розбавлена

Ba + HNO3 → N2↑+ … кислота розбавлена

Cа + HNO3 →N2O↑+… кислота розбавлена

5. Складіть рівняння реакції йонного обміну між речовинами, запишіть його у молекулярному та йонному вигляді:

K2CO3 + HNO3 → кислота розбавлена

MgCO3 + HNO3 → кислота розбавлена

Cа3(PO4)2 + HNO3 → кислота розбавлена

 

Робота містить три варіанти із диференційованим розподілом завдань, відповідно до рівнів складності їх розв’язування.

І варіант – рівень середній-достатній, ІІ варіант – рівень достатній, ІІІ варіант – рівень високий. Учень, в залежності від власного рівня навченості з даної теми, отримує варіант відповідної категорії складності.